Лікування кісти зуба

Кіста зуба – це патологічне новоутворення, що виникає в результаті захисної реакції організму на інфекцію або травму. Кіста виникає, якщо в щелепну кісткову тканину через кореневий канал потрапляють патогенні мікроорганізми, що спричиняють запалення. Поступово, клітини, залучені до хворобливого процесу, гинуть, утворюючи порожнину в кістковій тканині. Для запобігання поширенню процесу наш організм формує навколо зони некрозу капсулу із щільними стінками.

Нововтворення, що виникло, містить запальну рідину, загиблі клітини, продукти розпаду і бактерії. Розміри бувають від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Дрібні (менше 5 мм у діаметрі) називаються гранульомами. Гранулема, кістогранульома та кіста – це стадії запального процесу в кістковій тканині щелепи. Доки вона невелика, проявів ніяких не буде. Кількість мікробів у ній продовжує зростати, але оскільки це відбувається під контролем імунної системи, процес розвивається непомітно. По кровоносних судинах, що живлять кісткову тканину, до кістки прямують імунні клітини. Так організм намагається впоратися із проблемою. Але, якщо імунна система слабшає, хвороба перетворюється на гостру фазу.

Розвиток захворювання може призвести до тяжких наслідків. Збільшення у розмірі загрожує переломом (особливо нижньої) щелепи, випаданням залучених у запальний процес зубів, переродженням злоякісної пухлини. Загострення захворювання призводить до розвитку періоститу, гнійного абсцесу або навіть остеомієліту. Якщо на цій стадії хворий не отримує кваліфікованої медичної допомоги, може початися сепсис. Це вкрай тяжкий стан, що характеризується попаданням інфекції в кров і подальшим поширенням її по всьому організму.

Незалежно від причин кісти лікування необхідно довірити стоматологам, щоб не допустити ускладнень.

Види зубних кіст – ознаки та симптоми

Коренева кіста зуба

Розвивається з гранульоми як продовження пульпозного некрозу (відмирання тканин пульпи) та в результаті періапікального запалення. Розташовується в апікальної (верхівкової) третини кореня зуба і іноді має поперечну орієнтацію через додаткові канали, початкові шляхи поширення пульпозного некрозу.

Кореневі кісти – це рентгенпрозорі капсули з межами, що добре визначаються. Вони можуть відрізнятися за розмірами від 2-3 мм до 2-3 см. За відсутності вторинного запалення кореневі розвиваються безсимптомно. Навіть найбільші новоутворення не зміщують зуби і не розширюють кісткову тканину.

Після діагностування лікування потребує усунення вихідної причини. Найчастіше проводиться ендодонтичне лікування некрозу пульпи. Якщо воно не приносить успіху, приймається рішення про хірургічний кюретаж або енуклеацію.

Резидуальна кіста зуба

Залишається після видалення патології. Може утворитися в гранульомі, що залишилася після видалення зуба або довкола залишеної верхівки кореня. Залишкова кіста добре визначається на рентгенівському знімку. Її розміри від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.

Фолікулярна кіста на яснах

Кіста в ясні розвивається з фолікулярного мішечка, що охоплює кожен зуб, що не прорізається. Це добре помітна на рентгенівському знімку капсула, що найчастіше оточує коронку зуба, що не прорізається. Може спричинити великі пошкодження зуба. Вона відрізняється швидким темпом зростання, може переміщатися на сусідні зуби та призводити до розширення кортикальної платівки.

Клінічно фолікулярна кіста завжди виникає у сфері переходу емалі в цемент зуба (місце прикріплення фолікула). Внаслідок її росту можуть нахилятися прилеглі зуби, у поодиноких випадках відбувається резорбція (руйнування) коренів зуба. Непрорізані зуби також можуть зміщуватися через агресивний ріст. Якщо було виявлено фолікулярне новоутворення, лікування її може включати хірургічний кюретаж (вишкрібання).

Кіста прорізування

Це заповнений рідиною фолікулярний мішечок, який зазвичай виникає в період прорізування зубів. Він охоплює зуб, що прорізується, і часто містить кров. Зовні виглядає як виражений набряк м’яких тканин блакитного кольору (через присутність крові). Найчастіше вона виникає через повільне прорізування зуба і може спонтанно розриватися. Однак у деяких випадках, коли він виявляється, лікування може включати хірургічну резекцію, щоб допомогти зубу швидше прорізатися.

Примордіальна (кератокіста)

Розвивається із зубного зачатку внаслідок дегенерації зірчастого ретикулуму в ході розвитку зуба на початок кальцифікації його тканин. Кератокісти можуть виникати з будь-яких зубних зачатків, що розвиваються, але найчастіше вони локалізуються в області премолярів і третього моляра нижньої щелепи.

Клінічно дуже схильні до рецидивів. Якщо у пацієнта діагностується, лікування полягає у ретельному вишкрібанні та уважному подальшому спостереженні для своєчасного виявлення повторного розвитку патології.

Бічна періодонтальна кіста зуба

Точні причини виникнення до кінця невідомі. Вони рідко бувають великого розміру. Вони чітко визначаються на рентгенівському знімку та найчастіше тісно пов’язані з бічною поверхнею кореня зуба. Як правило, зуби, пов’язані з цими кістами, мають нормальну пульпу. Коли виявляється бічне періодонтальне новоутворення (кіста) на корені зуба, лікування полягає у хірургічному кюретажі без порушення цілісності зуба. Важливо, щоб видалені тканини були відправлені на гістологічний аналіз, для виключення серйозніших патологій, такі як рання адамантинома.

Кальцинуюча одонтогенна

Їхня етіологія також до кінця невідома. Вони можуть бути знайдені в будь-якій області опорної поверхні щелеп, найчастіше в нижній. Морфологічно вони досить різноманітні. Чітко помітні на рентгенівському знімку і можуть містити різні помутніння в залежності від ступеня кальцифікації новоутворення. Після встановлення діагнозу, лікування полягає в хірургічному вишкрібанні або резекції.

гостра кіста зуба

Причиною переходу хвороби в гостру фазу може стати ослаблення імунітету, рецидиви хронічних хвороб, переохолодження, інфекційні захворювання, прийом певних лікарських засобів, наприклад, таких, як імуносупресори (препарати, що штучно пригнічують імунітет).

Загострення може супроводжуватися такими симптомами:

• набряк особи в області пошкодженої ділянки;
• підвищення температури тіла;
• загальне нездужання;
• збільшення у розмірах та болючість лімфатичних підщелепних шийних лімфатичних вузлів;
• біль у ділянці пошкодженого зуба, що посилюється при жуванні.

Не варто ігнорувати ці симптоми, якщо хочете провести лікування без видалення зуба. При появі перших ознак хвороби слід одразу звернутися за допомогою до лікаря-стоматолога.

Лікування кісти без видалення зуба

Успішність лікування залежить від того, наскільки рано вона була виявлена. Тому стоматологи рекомендують пацієнтам регулярно проходити профілактичні огляди та звертатися за допомогою за перших ознак хвороби. Нещодавно терапія обов’язково передбачала видалення зуба. Безумовно, такий підхід не влаштовував ні лікарів, ні особливо їхніх пацієнтів. Сьогодні методи стоматологів суттєво змінилися, і позбавитися кісти можна, не втрачаючи при цьому красу посмішки. Лікування кісти може бути хірургічним чи консервативним. Вибір методу терапії залежить від: типу, віку пацієнта, особистих побажань та визначається для кожного пацієнта.

Хірургічне лікування

Найчастіше для оперативного видалення новоутворення виконується процедура цистектомії. Вона передбачає видалення кісти та пошкодженої верхівки кореня. Перевага цього – висока ефективність. До його недоліків можна віднести той факт, що цистектомія є досить складною операцією і провести її вирішується не кожен хірург.

Більш складний метод – це гемісекція. Цю операцію виконують при повному руйнуванні одного з коренів. У ході хірургічного втручання лікар видаляє хвороботворну капсулу, пошкоджений корінь та частину коронки зуба. Дефект, що утворився внаслідок хірургічної резекції, усувається композитними матеріалами або коронками.

Багато залежить від того, на якому етапі було виявлено капсулу. Лікування може супроводжуватися видаленням зуба тільки в тому випадку, якщо він повністю знаходиться в капсулі кісти або тканини зруйновані практично повністю.

Консервативне лікування

Цей вид терапії дозволяє вилікуватись без хірургічного втручання. У цьому випадку для отримання доступу до новоутворення не потрібно розріз. На початковому етапі лікування стоматолог розсвердлює та вичищає уражений кореневий канал. Верхівка кореня зуба з’єднується з кістою, тому після відкриття кореневого каналу вміст витікає назовні. Після очищення та дезінфекції кореневого каналу лікар вводить у порожнину антибіотики та речовини, що руйнують її капсулу.

Після цього лікар заповнює порожнину, що утворилася спеціальною пастою, яка допоможе відновити кісткову тканину. Потім отвір пломбується. Якщо через 6 місяців кіста не виявляється на рентгенівському знімку, лікування можна вважати успішним. Цей метод допомагає приблизно 75% випадків.

Інноваційним методом лікування без операції є депофорез. Він допомагає усунути інфекцію у всіх кореневих каналах без їхнього розсвердлювання. Стоматолог оголює гирло каналу, вставляє у нього електрод. Інший електрод притискається до поверхні щоки, поле дається слабкий розряд струму. Разом з розрядом по кореневому каналу пропускається гідроксид меді-кальцію, яка проникає у всі важкодоступні ділянки, знищує всі бактерії, мікроорганізми та загиблі клітини.

Після трьох сеансів депофорезу пошкоджений зуб пломбується, а його коронка реставрується. Незалежно від того, якого типу було виявлено новоутворення, лікування методом депофорезу дозволяє позбутися її практично у 100% випадків.

Якщо у вас було виявлено кісту зуба, лікування її повинно здійснюватися у кваліфікованого лікаря-стоматолога. Багато пацієнтів не до кінця розуміють небезпеку цього захворювання. Фотографії кісти можна знайти в інтернеті. За ними можна зрозуміти, що це може спричинити руйнування великих ділянок кісткової тканини. А це, у свою чергу, загрожує ризиком перелому щелепи та випаданням зубів.