Коронки на зуби

Ціна коронки на зуб визначається матеріалами, і цей параметр – основний критерій класифікації штучних конструкцій. Вибір визначається і показаннями, і індивідуальними особливостями пацієнта та його побажаннями.

Металеві коронки.

Металом для виготовлення таких коронок може бути титан, нержавіюча, хромокобальтова сталь. Виробляють конструкції та з дорогоцінних металів (золото, платина). Крім того, дорогоцінним може бути лише напилення. Вартість коронки на зуб у разі залежить від конкретного металу. З використанням недорогоцінних металів ціна цілком доступна. Конструкції здатні забезпечити повне відновлення функції зруйнованого зуба, проте естетика залишає бажати кращого. Тому їх частіше встановлюють на жувальні зуби, які не помітні при посмішці.

Металокерамічні коронки.

Поєднання міцності та прийнятної естетики: металевий каркас і керамічне напилення природного відтінку, що не відрізняється від емалі. У своїх відгуках багато пацієнтів відзначають природний зовнішній вигляд, проте це справедливо лише для тих випадків, коли немає втрат ясна. Як тільки рівень краю ясен знижується, металевий обідок стає помітним при усмішці. Варто зазначити, що сучасне протезування зубів коронками з металокераміки може виключити цю проблему, якщо основою є діоксид цирконію або використовується конструкція з уступом.

Керамічні коронки.

Найвища ціна коронки на зуб, проте переваги цілком виправдовують таку вартість: кераміка дає можливість створювати ортопедичні конструкції кольором та ступенем прозорості, як власна зубна емаль. Крім того, матеріал повністю біосумісний і гіпоалергенний. Проте кераміку не рекомендують використовувати для відновлення жувальних зубів, вона не має тієї ж міцності, що металокерамічний різновид.

Металопластмасові коронки.

Це тимчасове рішення, яке можна застосовувати при протезуванні на імплантатах. У деяких випадках коронку з металопластмаси встановлюють на обточені зуби. Служить вона зовсім недовго, до 3 років, але вартість такого варіанта невелика. Варто відзначити й інші недоліки: схильність до змін кольору, не надто щільне прилягання пластмаси до металевої основи, просвічування металу.

Пластмасові коронки.

Є тимчасовим варіантом протезування. Вони легко і швидко виготовляються, стоять порівняно дешево і можуть бути способом відновлення одиниць зубного ряду в той час, поки виготовляється постійна коронка. Пластмасу встановлюють і імплантати на час їх приживлення.

Цирконієві коронки.

Діоксид, оксид цирконію є найнадійнішим і придатним для протезування металом. Відновлення зуба коронкою із цього матеріалу дозволяє гарантувати високу міцність, естетику, гіпоалергенність. Матеріал легкий, що не провокує негативних реакцій тканин, довговічний.

Зробити коронку на зуб, який відсутній повністю, можна, вдавшись до імплантації. Дуже часто до цього вдаються пацієнти із втраченими передніми зубами, оскільки такий варіант здатний забезпечити високу естетичність. У цьому випадку використовують цирконієвий абатмент, а коронка виготовляється з кераміки.

При відновленні жувальних зубів допускається застосування металокераміки. Також і в тому, і в іншому випадку можуть застосовуватися конструкції діоксиду цирконію.

Етапи встановлення коронки

1. Первинна консультація, діагностика.
   Лікар оглядає ротову порожнину, а також направляє пацієнта на рентгенівський знімок. Це дозволяє визначити стан здоров’я зубощелепної системи, структуру коріння та прийняти правильне рішення.
2. Підготовка.
   При необхідності проводиться санація ротової порожнини. Якщо це вимагає ситуація, проводиться депульпування зуба: видалення нерва, пломбування каналів кореня.
3. Обточування.
   Якщо коронкова частина зруйнована менш ніж на 2/3, стінки обточують. При сильному руйнуванні може знадобитися встановлення вкладки під коронку, що дозволить надійно зафіксувати ортопедичну конструкцію. Ще нещодавно поставити коронку на зуб можна було на штифт. Сьогодні пацієнтам доступні сучасні методи фіксації з меншим переліком можливих ускладнень.
4. Зняття зліпків.
   Після підготовчих заходів лікар знімає зліпки із зуба та направляє їх до лабораторії, де відбувається виготовлення конструкцій.
5. Фіксація.
   Лікар «приміряє» коронку, і якщо пацієнту комфортно, фіксує її на спеціальний стоматологічний цемент.

Потрібно кілька візитів до лікаря, проте результат вартий зусиль.

Багатьох турбує питання, чи можна встановити коронку на живий зуб? Уникнути депульпування можна, але в окремих випадках. Фахівець має зважити можливі ризики.